«Завтра на нашому місці може опинитися будь-хто, хто покине «Нацкорпус», – каже ексбоєць полку «Азов» і колишній голова київського осередку партії «Національний корпус» Сергій Філімонов.
За словами ветерана, у ніч на 8 травня його разом із побратимами Назарієм Кравченком та Ігорем Малярем фактично викрав засновник «Азову», ексдепутат Андрій Білецький. Приводом до побиття й погроз, як стверджують Кравченко і Філімонов, стала їхня публічна підтримка ще одного активіста – колишнього лідера «Правого сектору» в Одесі Сергія Стерненка. Але глобальною причиною інциденту, на думку Філімонова, може бути бажання Білецького «монополізувати націоналістичний рух» та контролювати все середовище колишніх учасників «Азову».
У «Національному корпусі», в свою чергу, заперечують всі звинувачення. Прихильники Андрія Білецького стверджують, що на зустрічі «азовців» не били, а сама розмова була присвячена не політиці, а воїнській і ветеранській честі.
Радіо Донбас.Реалії намагалося розібратися в гучній справі, яка вже отримала розголос за межами руху громадських активістів.
Між твітером і зустріччю
Про інцидент із побиттям першим на своїй сторінці у фейсбуці заявив ветеран «Азову» Назарій Кравченко.
«Вчора ввечері, – написав він у п’ятницю, 8 травня, – були запрошені на бесіду з Андрієм Білецьким. Але, як виявилося, бесіда колишніх побратимів і не планувалася, бо нас пів ночі колективно намагалися переконати не підтримувати Сергія Стерненка. Головними аргументами були удари в голову та допити».
Як розповів Радіо Свобода ще один учасник конфлікту Сергій Філімонов, зустрічі з засновником «Азову» передувала неприємна розмова. За словами ветерана, Білецькому не сподобалася публікація у твітері дівчини активіста Стерненка, де вона засуджувала виступ колишнього депутата на одному з українських телеканалів – у ньому Білецький, зокрема, заявив: «Уся Одеса чудово знає, що ця людина (Сергій Стерненко – ред.) займалася «публічними домами» і «наркопритонами» в той час, як більшість «правосєків» реально чесно воювала на фронті».
«Утім, твіт, – каже Філімонов, – був лише приводом до так званої зустрічі. Ми приїхали втрьох, а Андрій Білецький, якого я до того часу поважав як командира і вважав своїм другом, приїхав із цілою купою охорони й підтримки. За моїми підрахунками, усього було щонайменше 30 осіб. Із нами не планували нормально говорити – майже одразу почали лупцювати. При цьому я не вважаю нас із Назарієм та Ігорем жертвами – ми розчаровані. І те, що сталося, є неприпустимим, як із суто людської, так і з ветеранської точки зору. Щоб було зрозуміло, про що я: мене, за наказом Білецького, бив, до прикладу, той, із ким ми пліч-о-пліч воювали на Донбасі».
На думку Філімонова, причиною інциденту стала політична складова. Адже у середовищі Білецького розповсюджується інформація, що Стерненко нібито збирається організувати власну партію і піти з нею на місцеві вибори. Але це, як каже Філімонов, не відповідає дійсності, «та й загалом дивно, що хтось намагається монополізувати націоналістичний рух».
Напередодні конфлікту в дев’яти містах України пройшли акції на підтримку Сергія Стерненка. У 2018 році на нього, громадського активіста з Одеси, скоїли три замахи. В ході останнього з них, 24 травня, загинув один із нападників – Іван Кузнєцов. Правоохоронці відкрили за фактом загибелі Кузнєцова і поранення другого кривдника, Олександра Ісайкула, провадження за статтями «умисне вбивство» та «нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості». А напад на Стерненка кваліфікували як замах на вбивство, вчинений групою осіб. Втім, уже 15 травня активістові можуть вручити підозру, і тоді він, а не ті, хто на нього нападав, опиниться на лаві підсудних.
Як заявила генеральний прокурор Ірина Венедіктова, у справі Стерненка уже відбулося декілька експертиз, від результатів яких, власне, залежить кваліфікація підозри («умисне вбивство» чи «нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості»), яка буде вручена «в будь-якому разі».
Активісти ж виходять зараз на підтримку одесита, щоб «довести, що кожен українець має право на захист власного життя».
«Ми, – підсумовує Філімонов, – підтримуємо Сергія Стерненка як свідомі громадяни, а не як нібито учасники його неіснуючої політичної партії. Так було до інциденту, так є і після. Мені прикро, що політичні амбіції окремих людей можуть впливати на велике ветеранське братство. Ніхто з нас трьох не звертався до поліції за фактом побиття, проте й мовчати ми не плануємо».
«Ми вийдемо на акції по справі Стерненка»
Тим часом у політичній партії «Національний корпус» відкидають звинувачення колишніх «азовців». Ввечері 8 травня на офіційному сайті партії з’явилося повідомлення про те, що «Нацкорпус» підтримує право громадян на самозахист, а відтак готовий підтримати і Сергія Стерненка.
«Що стосується самої зустрічі між колишніми побратимами та ветеранами «Азову», то вона дійсно відбулась пізно ввечері 7 травня і стосувалася розмови на тему негідної поведінки з точки зору «азовської» та ветеранської етики – не маючи жодного стосунку ні до справи Стерненка, ні взагалі до політики», – заявили у партії.
Пізніше в інтерв’ю виданню «Цензор.нет» Андрій Білецький і сам заявив, що готовий стати на захист одеського активіста.
«Справа проти Стерненка – це спроба відібрати у людини право захищатися. І це підігрівають російські ЗМІ і проросійські сили в Україні. І тому ми будемо захищати принцип права на самооборону, не тільки Стерненка, але і бійця «ПС» «Іранця», і багатьох інших. Ми вийдемо на акції по справі Стерненка під судом, і я особисто також приїду, якщо винесуть несправедливе рішення, як про це зараз говорять у ЗМІ», – прокоментував засновник «Азову».
Втім, насправді протистояння між активістами через справу Сергія Стерненка почалося ще до 7–8 травня. Напередодні інциденту 17 фанатських футбольних рухів заявили, що готові розпочати акції протесту у разі затримання одесита. А ще до заяви «азовців» про побиття на каналі Андрія Білецького у ютубі з’явилося його звернення про те, що він також готовий підтримати Стерненка. Але, разом із цим, засновник «Азову» заявив на відео, що футбольні фанати, які підтримують активіста, нібито хайпують та захищають людей вибірково.
«Азов» є загоном спецпризначення Нацгвардії України (підпорядковується МВС). У 2018 році Конгрес США заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги для України «для озброєння, тренування чи іншої підтримки полку «Азов». Автор поправки до бюджету конгресмен Ро Ханна назвав «Азов» «неонацистським батальйоном». Рішення підтримали і демократи, і республіканці. Батальйон тоді звинувачення у неонацизмі відкинув, пояснивши рішення недостатньою поінформованістю США.
Партія «Національний корпус» і її напіввоєнізоване крило «Національні дружини» належать до так званого «Азовського руху», який започаткувала частина радикально налаштованих колишніх бійців нинішнього окремого загону спеціального призначення Національної гвардії «Азов», що почав свій шлях 2014 року як добровольчий батальйон, потім полк, і брав участь у низці важливих боїв проти гібридної агресії Росії на сході України.
Навесні 2019 року в доповіді Державного департаменту США щодо прав людини «Національний корпус» був визнаний «групою ненависті», яка «вчиняла довільні затримання людей із очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювала напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) та ЛГБТ-спільноти».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безплатно). Ваше ім’я не буде розкрите)
